-
1 tail
1. n1) хвіст, хвостик2) те, що нагадує хвіст3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині)5) нижній кінець (чогось); кінчик; край6) задній кінець, край (чогось)7) кінцева фаза8) заключна частина9) спідниця; нижня частина сукні10) пола, фалда11) шлейф12) pl фрак13) амер. сищик, філер, «хвіст»14) черга, «хвіст»15) зворотний бік монети, решка16) pl покидьки; рештки17) менш впливова частина (політичної партії)18) спорт. слабша частина команди20) тех. хвостовик (інструмента)21) ав. хвостове оперення; хвіст22) військ. тил23) друк. нижній обріз (сторінки)24) розм. зад, сідниці25) юр. спадкоємне майноtail assembly (unit) — ав. хвостове оперення
tail gun — ав. хвостова гармата
6) обтяжений тиламиtail skid — ав. хвостовий костиль
tail slide — ав. ковзання на хвіст
tail turret — ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель
tail wheel — ав. хвостове колесо
to follow at smb.'s tail — іти назирці (по п'ятах) за кимсь
to have the tail between the legs — піджати хвоста, злякатися
to have (to keep) one's tail up (down) — бути у піднесеному (пригніченому) настрої
to turn tail — піджати хвіст; дременути, накивати п'ятами
to twist smb.'s tail — роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст
2. adj1) задній; хвостовий2) юр. обмежений умовою3. v1) припасовувати (приробляти) хвіст2) тягти за хвіст3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст5) іти слідом, вистежувати, переслідувати6) утворити хвіст (процесії); іти позаду7) розтягтися ланцюжком9) приставати (до компанії — on)11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо)12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса)13) мор. повертатися кормою14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов'язаннями (про нерухоме майно)tail after, tail along — а) іти назирці (по п'ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх
tail away, tail off, tail out — а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кинутися навтіки; д) залишати позаду (суперників)
* * *I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
2 tail
I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
3 tail
[teɪl] I 1. n1) хвіст2) коса́, кі́ска ( волосся)3) пола́, фа́лда; pl розм. фракto go into tails — поча́ти носи́ти о́дяг доро́слих ( про хлопчиків)
4) ни́жня за́дня части́на5) pl зворо́тний бік ( монети)6) че́рга, "хвіст"7) розм. си́щик8) менш впливо́ва части́на ( політичної партії)9) сла́бша части́на ( спортивної команди)10) кіне́ць, заклю́чна части́на11) attr. за́дній; хвостови́й••to turn tail — дремену́ти, накива́ти п'я́тами
to have the tail between the legs — підібга́ти хвіст, зляка́тися
2. vheads or tails? — оре́л чи ре́шка?
1) припасо́вувати хвіст2) відріза́ти хво́стики (ягід, плодів)3) тягти́ся до́вгою верве́чкою ( про процесію тощо)•- tail off II 1. юр.; nспадкоє́мне майно́; урі́зана вла́сність2. юр.; adjобме́жений пе́вною умо́вою при передава́нні у спа́док -
4 masculine
1. n1) грам. чоловічий рід; слово чоловічого роду2) чоловік; хлопчик; особа чоловічої статі2. adj1) чоловічий2) грам. чоловічого роду3) мужній, сильний; енергійний4) чоловікоподібний (про жінку)* * *I [`mʒskjulin] n1) гpaм. чоловічий рід; слово чоловічого роду2) особа чоловічої статі; чоловік; хлопчик3) = mailII ['mʒskjulin] a1) чоловічий2) гpaм. чоловічого роду; пoeт. чоловічий ( про риму)3) мужній; сильний, енергійний4) чоловікоподібний ( про жінку) -
5 Tom
1. n1) ч. ім'я Том (зменш. від Thomas)2) проста, звичайна людинаTom, Dick and Harry — а) перший зустрічний; б) звичайні, прості люди
3) Том (назва великого дзвону)4) Том (назва великої гармати)5) (t.) самець тварин і птахівTom Thumb — а) карлик, ліліпут; хлопчик-мізинчик; б) ница людина
Old Tom — розм. міцний джин
2. v амер., знев.бути дядьком Томом, підлабузнюватися перед білими (про негрів); зраджувати інтереси нефів* * *I [tom] n1) див. Додаток2) проста, звичайна людина4) aмep. "дядько Том", негр-підлабузник, що зраджує інтереси побратимів••Tom Farthing — дурень, простак
Tom Tyler — будь-яка /звичайна/ людина; чоловік, що знаходиться під черевиком у дружини
Tom, Dick and Harry — всякий, кожен; перший стрічний; звичайні, рядові люди
to be hail-fellow-well-met with Tom, Dick and Harry — водити дружбу з ким потрапило /зі всім світом/; Tom Thumb хлопчик з пальчик; карлик, ліліпут; презр. нікчема, пігмей
Old Tom — cл. міцний джин
Tom Collins — aмep. прохолодний напій з джина, газованої води з лимонним соком, цукром
II [tom]Tom Tiddlers ground — назва дитячої гри (типу "салочек"); місце легкої наживи; спірна територія; нічийна земля
υ aмep. презр. "бути дядькою Томом", підлабузнюватися перед білими ( про негрів); зраджувати інтереси негрів ( to Tom it) -
6 two
1. n1) число дваtwo and two make four — два плюс два — чотири
2) двійка; цифра два3) номер два (другий)4) двоє, параtwo and two, by twos, two by two — по двоє, попарно
5) два роки (про вік)6) друга година2. numдва, двоєin two — а) надвоє, навпіл; б) окремо, нарізно
in two twos — негаіїно, відразу
two can play at that game — подивимося ще, чия візьме
two bits — амер., розм. а) монета у 25 центів; б) щось незначне (нічого не варте)
two in distress makes sorrow less — поділене горе — це півгоря
* * *I [tuː] nдвійка, цифра 2; double two дві двійкиfor Geneva dial double two — щоб зв'язатися з Женевою, наберіть дві двійки; два предмети або людини; пара
by two, in /by/ twos, two and two — по два; по дві; по двоє; попарно
two of a trade — два конкуренти; двійка ( у різних іграх)
twos and threes — двійки, трійки ( дитяча гра типу третього зайвого); другий розмір
to wear a two — носити другий розмір; два роки ( про вік)
at two — у два роки, в дворічному віці
a boy of two — дворічний хлопчик; два години
he will come at two — он придёт в два; двухдоларова банкнота або бумажка; два долари, шилінги, рублі; дві марки, крани,; two and fifty два долари п'ятдесят центів
to cut in two — розрубати навпіл; нарізно, окремо
in two twos — негайно, в два рахунки
to have had one or two — бути веселим, бути напідпитку
that makes two of us — він в цьому не самотній або ви в цьому не самотні; це, мій випадок
II [tuː]it is a game at which two can play two can play at that game — подивимося, чия візьме /хто з нас візьме гору
two oclock — дві години ( дня)
half past two, two thirty — половина третього, два тридцять
two boys [girls] — два хлопчики [дві дівчинки]
two times as many — в два рази більше; по two men are alike немає двох схожих людей
one! two! — Раз!, два!
two and two make four — два плюс /та/ два - чотири
two fives are ten — двічі п'ять - десять; ( номер) два; ( номер) другий
I live at number two — я живу в будинку ( номер) два; приблизно два
to come in a minute or — прийти через дві хвилини fire a shot or two зроби парочку вистрілів to put two and two together оцінити обстановку, зміркувати що до чого; здогадатися /зметикувати/, в чому справа
-
7 she
1. n1) жінка2) особа жіночої статі; дівчина, дівчинка3) самиця (про тварину)2. pron pers1) вона (про людину)2) він, вона, воно (про тварин, явища природи тощо під час персоніфікації)3) та (яка)she that believes — та, яка вірить
* * *I n1) жінка, дівчина, дівчинка, особа жіночої статі (на противагу чоловікові, хлопчикові); самка ( про тварину)IIpers pron (her)1) вона ( про людину); вона ( про самку тварини при персоніфікації); він, вона, воно (про судно, автомашину) -
8 he
1. pron2) він, вона, воно (про тварину, явище природи тощо)the dog stopped: he had heard a rustle — собака зупинився: він почув шарудіння
2. int* * *I n(тк.; nom)1) icт.; пoeт. чоловік2) чоловік, юнак, хлопчик, особа чоловічої статі3) самець ( про тварину)4) той, хто водить ( у дитячих іграх)IIpers pron (him)1) він ( про людину); він, вона, воно (про тварину, почуття, явище природи при персоніфікації); ( у розмові з маленьким хлопчиком) тиIII [hiː]int ха! ( виражає або презирство) -
9 child
1. n (pl children)1) дитина, дитя2) розм. дитина жіночої статі3) чадо; син; дочка4) бібл. отрок5) нащадок6) дітище7) породження; витвір2. v заст.народжувати* * *n1) дитина, дитя, немовля; хлопчик; дівчинка; дiaл. новонароджена дівчинка; немовля; peл. отрок2) дитина, чадо, дочка3) юp. у знaч.; iм. малолітній ( до 14 років); неповнолітній4) , суща дитина ( про дорослого)5) нащадок6) піднес. дітище, дитя, синchild of the soil — місцевий уродженець; селянин; дитя природи
7) породження8) = childe -
10 whipping boy
[wipiçbxi]іст.хлопчик, що виховувався разом з принцем та якого карали за провини принца; "хлопчик для биття", козел відпущення (про людину, що терпить покарання за чужу провину) -
11 youngster
n1) хлопець, хлопчик, хлопчак; юнак; парубчаthe youngsters — молодь, підлітки; підростаюче покоління
2) розм. курсант другого курсу військово-морського училища3) с.г. маля (про тварину)4) pl молодь; молодняк* * *n1) хлопчик; юнак, молодикthe youngsters — молодь; підлітки
2) гардемарин ( перших чотирьох років навчання); cл. курсант другого курса військово-морського училища3) c-г. дитинча ( тварини); pl молодняк (риб, тварин)4) що-н., що з'явилося недавно -
12 whipping boy
[wipiçbxi]іст.хлопчик, що виховувався разом з принцем та якого карали за провини принца; "хлопчик для биття", козел відпущення (про людину, що терпить покарання за чужу провину) -
13 of
prepуказує:2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком3) на об'єкт дії — до4) на матеріал — з6) на якість, властивість, вік12) на смак, запах13) про, щодо15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням* * *I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
14 he
I n(тк.; nom)1) icт.; пoeт. чоловік2) чоловік, юнак, хлопчик, особа чоловічої статі3) самець ( про тварину)4) той, хто водить ( у дитячих іграх)IIpers pron (him)1) він ( про людину); він, вона, воно (про тварину, почуття, явище природи при персоніфікації); ( у розмові з маленьким хлопчиком) тиIII [hiː]int ха! ( виражає або презирство) -
15 thirteen
1. n1) число тринадцять2) тринадцятеро, тринадцять3) номер тринадцять (тринадцятий)4) тринадцять років (про вік)at thirteen — у тринадцять років, у тринадцятирічному віці
5) заст. ірландський шилінг2. numтринадцять* * *I nthirteen of my friends — тринадцять моїх друзів; тринадцять років ( про вік)
at thirteen — у тринадцять років, у тринадцятирічному віці
IIa boy of thirteen — тринадцятилітній хлопчик; заст. ірландський шилінг
n ит (число) тринадцятьthirteen twos are /twice thirteen is/ twenty six — тринадцять, помножене на два, thirteen двадцять шість
at thirteen fifty (hours) — у тринадцять годин п'ятдесят хвилин; ( номер) тринадцять, ( номер) тринадцятий
-
16 three
1. n1) число триthree and three make six — три плюс три — шість
threes — а) тривідсоткові папери; б) вино на три пенси
2) трійка (цифра)3) номер три, номер третій4) троє, трійкаin threes — по троє, трійками
5) три роки (про вік)at three — у три роки, у трирічному віці
6) третя година7) pl третій розмір (номер)8) троє очок (у грі)2. numтриT. in One, One in T. — свята трійця
three sheets in the wind — розм. п'яний як чіп
three point landing — ав. посадка (приземлення) на три точки
* * *I [ariː] n1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людейin threes no — три ( у кожному), по три, по троє
three of my friends — троє моїх друзів; кapт. трійка
three of spades — трійка пік; три роки ( про вік)
a boy of three — трирічний хлопчик; третя година; pl трипроцентні папери
2) pl вино на три пенси••II [ariː]Three in One, One in Three — свята трійця
пит число триthree books [feet, weeks, pages] — три книги [фути, тижня, сторінки]
every three months — кожні три місяці; ( номер) три, ( номери) третій
Room three — кімната ( номер) три
three sheets in the wind — cл. вщент п'яний; = море по коліно
-
17 masculine
I [`mʒskjulin] n1) гpaм. чоловічий рід; слово чоловічого роду2) особа чоловічої статі; чоловік; хлопчик3) = mailII ['mʒskjulin] a1) чоловічий2) гpaм. чоловічого роду; пoeт. чоловічий ( про риму)3) мужній; сильний, енергійний4) чоловікоподібний ( про жінку) -
18 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
19 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
20 eight
1. n1) (цифра) вісімeight and eight make sixteen — вісім плюс вісім — шістнадцять
2) вісімка3) номер вісім2. numвісімto have one over the eight — розм. напитися, хильнути зайвого
E. Hours — австрал. День праці (свято)
* * *I [eit] n2) восьма година; cпopт. вісімка ( човен); фігура у вигляді вісімкиII [eit]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Орлёнок (песня) — У этого термина существуют и другие значения, см. Орлёнок. «Орлёнок» Песня Композитор Виктор Белый Автор песни Яков Шведов «Орлёнок» одна из широко известных культовых песен советского периода, оставившая заметны … Википедия
Орленок (песня) — «Орлёнок» одна из широко известных культовых песен советского периода, оставившая заметный след в истории СССР. Написана в 1936 году поэтом Яковом Шведовым на музыку композитора Виктора Белого к спектаклю Театра Моссовета «Хлопчик» драматурга… … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
Украина на детском конкурсе песни Евровидение — Украина ТВ канал НТКУ … Википедия
МЕСЯЦЕСЛОВ — Январь. году начало, зиме середка. Перелом зимы. Январь два часа дня прибавит (к 31 января прибудет 2 ч. 20 мин.). 1. Васильев день, авсень, таусень. Новый год. Гадания; варят кашу, щедрованье, обсыпают зерном и пр. Уроди, Боже, всякого жита по… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Лесик Band — Жанр рок,рок н ролл,блюз,стёб рок Годы 1990 наши дни Страна … Википедия
Русский язык Одессы — Одесский говор Произношение: с южным акцентом Страны: Российская Империя, СССР … Википедия
дитина — и, ж. (мн. ді/ти, е/й). 1) Маленька дівчинка або маленький хлопчик. || перен. Про наївну, недосвідчену людину. 2) Син або дочка незалежно від їх віку. 3) чого, перен. Той або те, що успадкували характерні риси своєї епохи, свого середовища і т.… … Український тлумачний словник
паж — а, ч. 1) У середні віки – хлопчик, юнак дворянського роду, який перебував при знатній особі (феодалі, королі і т. ін.) й виконував певні обов язки. || перен., ірон. Про чоловіка, який віддано, прислужливо упадає коло жінки. 2) У дореволюційній… … Український тлумачний словник
хлопець — I 1) (дитина / підліток чоловічої статі), хлопчик, хлопча, хлопчак, хлопчина, хлопчисько, хлоп я, хлоп як, хлоп яга, хлопійко; парубійко, парубчак, паруб я (підліток, що стає парубком) Пор. підліток 2) (молодий чоловік), юнак, парубок, молодик,… … Словник синонімів української мови